Добровільна сплата внесків до Пенсійного фонду України — для багатьох українців передпенсійного віку це виглядає як надійний план. Мовляв, платиш потроху щомісяця — і за 10–15 років гарантуєш собі спокійну старість. Проте економіст Економічного дискусійного клубу, заслужений економіст України Олег Пендзин радить не поспішати: за його підрахунками, гроші, внесені до солідарної системи заздалегідь, фактично знецінюються.
Як працюють добровільні внески до ПФУ
На сьогодні мінімальний добровільний внесок становить 22% від мінімальної зарплати — це 1 902 гривні на місяць. Якщо сплачувати таку суму протягом 10 років, загальні витрати перевищать 228 280 гривень. І це без урахування того, що мінімальна зарплата та розмір єдиного соціального внеску поступово зростають — фактична сума може бути значно більшою.
Головна проблема, за словами Пендзина, у самому механізмі солідарної системи. Гроші, які громадяни вносять до Пенсійного фонду, не накопичуються на персональних рахунках, а одразу спрямовуються на виплати нинішнім пенсіонерам. Держава лише фіксує додатковий страховий стаж та враховує заробіток для майбутнього розрахунку пенсії — без жодних гарантій щодо реальної купівельної спроможності цих коштів через десятиліття.
Депозит проти внесків: конкретні цифри
Як альтернативу економіст пропонує банківський депозит із доходністю 10% річних та капіталізацією відсотків. Якщо щомісяця відкладати ті самі 1 902 гривні протягом десяти років, сума власних внесків також становитиме близько 228 тисяч гривень. Однак завдяки нарахуванню відсотків накопичення принесуть ще приблизно 170 тисяч гривень додаткового доходу. Таким чином, на рахунку опиниться понад 400 тисяч гривень.
На відміну від внесків до ПФУ, ці заощадження залишаються у власності людини. Їх можна витратити на лікування, житло або передати у спадок. Окрім депозитів, Пендзин радить звернути увагу на облігації внутрішньої державної позики та недержавні пенсійні фонди — як на інструменти, що реально захищають заощадження від інфляційного знецінення.
Яка стратегія найвигідніша
Рекомендація економіста зводиться до простого правила: не поспішати з довгостроковими внесками до ПФУ за 10–15 років до виходу на пенсію. Натомість накопичувати кошти на депозитах або в ОВДП, а вже безпосередньо перед виходом на заслужений відпочинок звернутися до Пенсійного фонду, провести точний розрахунок стажу — і лише тоді, за реальної потреби, докупити кілька місяців або років, використавши частину накопичених коштів.
Такий підхід дозволяє одночасно зберегти право на державну пенсію і не втратити потенційний дохід від багаторічних особистих заощаджень. Критика солідарної системи загострюється на тлі демографічної ситуації: через міграцію та старіння населення кількість платників ЄСВ майже зрівнялася з кількістю пенсіонерів. Поки в Україні відкладається запуск повноцінної накопичувальної системи, приватні інструменти залишаються чи не єдиним надійним способом подбати про власну старість.
Раніше портал Знай повідомляв, в Україні готують нові правила для пенсіонерів: хто зможе зберегти стаж.
Також наш портал інформував, трудової книжки замало: без цих документів стаж не зарахують.