Власники сільськогосподарських паїв в Україні дедалі частіше обирають передачу землі в оренду, а не її продаж — навіть попри те, що ринок землі офіційно відкритий і ціни на гектари ростуть. За даними видання Zemliak.com, під час війни оренда залишається для пайовиків більш прогнозованим і безпечним інструментом збереження й монетизації своєї власності.

Чому оренда вигідніша за продаж під час війни

Головна причина, чому більшість власників паїв не поспішають продавати, — висока невизначеність. Ринок землі в Україні хоча й відкрився, але попит із боку великих агрохолдингів поки стримується воєнними ризиками. Покупці прагнуть суттєвих знижок, тоді як самі власники вважають поточні ціни заниженими щодо реального потенціалу своєї землі. В умовах, коли ніхто не знає, як зміниться ситуація після закінчення бойових дій, продавати «задешево» видається недоцільним.

Натомість оренда дає стабільний грошовий потік. Середня орендна плата за сільськогосподарський пай в Україні, залежно від регіону та якості ґрунту, становить від 3 000 до 10 000 гривень і більше на рік за гектар. На чорноземах у центральних областях ця сума може бути суттєво вищою. Пайовик зберігає право власності й може у будь-який момент переглянути умови договору — або продати землю вже після закінчення війни, коли очікується стрімке зростання цін.

Ризики, про які мовчать

Проте у стратегії «здай в оренду й чекай» є суттєві підводні камені. Перший — це ризик невиплати орендної плати. Під час воєнного стану частина орендарів-агровиробників зіткнулася з фінансовими труднощами: зростання цін на паливо й добрива, логістичні проблеми, окупація частини земель. Окремі орендодавці повідомляли про затримки або зменшення виплат.

Другий ризик — юридичний. Якщо пай знаходиться на тимчасово окупованій або прифронтовій території, власник фактично втрачає контроль над ним. Орендні договори у таких випадках фактично не виконуються, а земля може використовуватися без будь-яких виплат. Відновити права після деокупації часто вдається лише через суд.

Третій аспект — це загальний стан земель. Сільгоспугіддя, на яких відбувалися або відбуваються бойові дії, можуть бути замінованими або пошкодженими. Розмінування і відновлення родючості ґрунту потребує значних інвестицій, що знижує привабливість таких ділянок як для оренди, так і для продажу.

Що радять фахівці

Аграрні юристи та землевпорядники рекомендують власникам паїв перед укладенням або продовженням орендного договору уважно перевіряти статус ділянки — чи не підпадає вона під зони з обмеженим доступом, чи зареєстрований договір у реєстрі, чи є у орендаря реальна діяльність. Договір оренди варто укладати мінімум на рік, але не більше ніж на три роки, аби зберегти гнучкість.

Окремо фахівці звертають увагу на те, що право на продаж паю після закінчення мораторію для фізичних осіб — понад 100 гектарів — залишається обмеженим. Тому ті власники, у кого кілька паїв, мають змогу формувати своєрідний «земельний портфель» і у майбутньому реалізовувати ділянки поступово, орієнтуючись на ринкову кон'юнктуру.

Більшість аналітиків прогнозують, що після завершення активних бойових дій ціни на сільськогосподарську землю в Україні суттєво зростуть — особливо на чорноземи у центральних і південних регіонах. Це робить стратегію «тримати й здавати в оренду» фінансово обґрунтованою для тих, хто може собі дозволити чекати.

Раніше портал Знай повідомляв, земельний пай можуть забрати: як не втратити право власності.