Щодня тисячі українців отримують у Telegram, Viber чи WhatsApp повідомлення, які виглядають як прохання знайомих, попередження від банків або обіцянки виплат. І щодня хтось натискає на посилання, повідомляє код підтвердження або переказує гроші, навіть не підозрюючи, що спілкується зі злодієм.
Як повідомляє Детектор медіа, за даними Національного банку України, у 2025 році українці втратили майже півтора мільярда гривень через шахрайські операції з платіжними картками. При цьому 90% усіх збитків були пов'язані із соціальною інженерією — випадками, коли люди самі повідомляли зловмисникам реквізити карток, коди підтвердження, паролі або переходили за шахрайськими посиланнями. 83% таких випадків сталися саме в інтернеті.
Як працює майже будь-яка шахрайська схема в месенджерах
Попри різноманіття легенд і приводів, більшість шахрайських схем у месенджерах працюють за схожим сценарієм. Спочатку зловмисник привертає увагу — проханням, обіцянкою, попередженням або навіть погрозою. Далі вас спонукають до конкретної дії: перейти за посиланням, відкрити файл, повідомити дані картки чи код із SMS. Головна зброя — поспіх: слова «терміново», «зараз», «лише сьогодні» з'являються невипадково. Чим менше часу на роздуми, тим більше шансів на успіх у злодія.
«Проголосуй за дитину» — пастка для акаунта
«Привіт! Проголосуй, будь ласка, за мою племінницю в конкурсі танців. Для голосування потрібно лише авторизуватися за посиланням» — такі повідомлення шахраї надсилають після зламу акаунтів ваших знайомих. Після переходу за посиланням і введення коду підтвердження ви втрачаєте доступ до власного облікового запису. Як розповіла журналістам криворожанка Наталя, вона «без задньої думки перейшла на сайт, проголосувала. Бо це ж не просили грошей, абсолютно ніби не шкідливо». За кілька днів жінка втратила доступ до Telegram, а друзі почали отримувати від її імені прохання позичити гроші.
Саме за такою двоступеневою схемою діяла викрита на Івано-Франківщині група зловмисників: спочатку вони захоплювали акаунти через фейкові конкурси, а потім від імені власників розсилали контактам повідомлення із проханням позичити гроші.
«Друг просить у борг» — гроші йдуть шахраям
«Привіт. Дуже незручно просити, але можеш позичити 3000 грн до завтра?» — повідомлення від знайомого з фото та іменем не викликає підозр. Але за цим профілем часто ховається злодій, який отримав доступ до чужого акаунта. Кіберполіція неодноразово викривала такі групи: на Дніпропетровщині постраждали близько 70 людей, а на Сумщині задокументували збитки на суму понад пів мільйона гривень.
Фейкові виплати та «банківські» попередження
«Ви можете отримати допомогу від ООН. Подайте заявку за посиланням» або «Вашу картку буде заблоковано. Підтвердьте дані протягом 24 годин» — такі повідомлення використовують назви міжнародних організацій, державних програм або банків. Центр кіберзахисту НБУ постійно фіксує фішингові кампанії під виглядом «допомоги ООН». Справжні виплати ніколи не оформлюють через випадкові посилання в месенджерах.
Фахівці радять завжди перевіряти інформацію на офіційних сайтах організацій та не переказувати гроші лише на підставі повідомлення в чаті. Якщо друг просить у борг — зателефонуйте йому. Якщо банк попереджає про блокування — перевірте через офіційний додаток. І головне: жодна реальна виплата, робота чи інвестиція не потребує передачі стороннім секретних банківських даних або попередньої оплати.
Раніше портал Знай повідомляв, гроші в серпні прийдуть не всім: хто має терміново звернутися до ПФУ.
Також наш портал інформував, гроші на оборону сягнуть рекорду: Рада розблокувала трильйонні видатки.
Більше деталей читай у матеріалі: отримають не всі: українцям роздадуть гроші, дрова та паливо перед зимою.