Ліки не дешевшають, а швидка не рятує: що визнали у Верховній Раді

У понеділок, 22 червня, Комітет Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування зібрався, щоб обговорити дві болючі для українців теми: вартість ліків в аптеках і роботу екстреної медичної допомоги під час повітряних тривог. Перед народними депутатами звітував міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

Як виявилося, попри гучні рішення РНБО ще від лютого 2025 року, реального здешевлення ліків українці так і не відчули. Більше того — окремі учасники ринку знайшли способи обходити обмеження.

Що з цінами на ліки: обіцянки і реальність

Віктор Ляшко запевнив депутатів, що після укладення меморандуму з виробниками зростання цін "суттєво сповільнилося і стабілізувалося". За його словами, нині вартість ліків змінюється приблизно тими ж темпами, що й інші товари під впливом інфляції.

Міністр нагадав, що для контролю за цінами запрацював Національний каталог цін, у якому вже задекларовано 11 тисяч найменувань препаратів. Також уряд обмежив торговельні націнки: для дистриб'юторів — не більше 8%, для аптек — від 10% до 25% на рецептурні ліки та до 35% на безрецептурні.

Однак представник Нацполіції Володимир Жуковський повідомив тривожний факт: у Національний каталог вносяться ціни, які у 2-3 рази перевищують експортні. "Формування ціни в Національному каталозі не передбачає від декларанта якихось підтверджувальних документів, чому саме сформована така ціна", — пояснив він.

Штрафи для аптечних гігантів

Представник Антимонопольного комітету повідомив, що АМКУ завершив розгляд справи проти двох найбільших дистриб'юторів — "БаДМ" (частка ринку близько 38%) та "Оптіма-Фарм" (36,5%). Компанії вступили в змову і встановили однакові ціни за відсутності прозорих механізмів ціноутворення. Штрафи вражають: 2,3 млрд грн для "БаДМ" та 2,4 млрд грн для "Оптіма-Фарм". Щоправда, обидва штрафи наразі оскаржуються в судах.

Народний депутат Юрій Заславський ("Слуга народу") підсумував ситуацію жорстко: системного зниження вартості ліків не відбулося, істотного посилення конкуренції не спостерігається, а частина регуляторних рішень лише створила нові загрози для малого й середнього аптечного бізнесу.

Швидка під час тривог: алгоритму немає

Друга гостра тема засідання — робота екстреної медичної допомоги під час повітряних тривог. Народна депутатка Оксана Дмитрієва звернула увагу, що після нещодавнього обстрілу Києва у соцмережах з'явилися численні скарги: швидкі не виїжджали на звичайні планові виклики.

"Ненадання допомоги людині під час серцевого нападу може коштувати життя. Водночас виїзд медиків, коли літають дрони і балістика, ставить під загрозу життя самих медиків. Наше завдання — знайти рішення, яке дозволить максимально захистити і тих, і тих", — наголосила Дмитрієва.

Віктор Ляшко визнав: універсального алгоритму дій для медиків під час тривог не існує, оскільки тактика ворога постійно змінюється. Для покращення координації він домовився з ДСНС про делегування представників диспетчерських служб до ситуаційних центрів, де в реальному часі відстежують повітряні загрози.

Представник профспілки медпрацівників Сергій Кубанський підтвердив: єдиний чинний документ — Наказ МОЗ №488 — містить лише загальні рекомендації. Жодних конкретних алгоритмів дій у ньому не прописано, як і не передбачено засобів спеціального захисту для медиків.

Міністр також озвучив цифри щодо соціального захисту: у разі загибелі медика на робочому місці його родина отримає 1 млн грн компенсації. Середня зарплата лікаря екстреної допомоги нині становить близько 40 тисяч гривень. Також Ляшко анонсував, що з липня розширять програму "Доступні ліки", додавши до неї препарати для лікування серцево-судинних захворювань.

Жодних конкретних рішень за підсумками засідання Комітет не ухвалив — народні депутати взяли інформацію до відома.

Раніше портал Знай повідомляв, держлікслужбу ліквідували: хто тепер перевірятиме ліки в аптеках.

Також наш портал інформував, ліки перевірятимуть по-новому: Кабмін створює новий орган — кого торкнеться.