Один платіж — і рахунки під арешт: кого фінмоніторинг заганяє в кримінал

Будь-яка фінансова операція сьогодні перебуває під пильним наглядом аналітичних систем. Якщо раніше приводом для перевірки було лише очевидне порушення закону, то тепер банки та правоохоронці збирають дані з десятків джерел і оцінюють діяльність людини комплексно. Достатньо одного "дивного" переказу — і рахунок блокують, а далі ситуація може скотитися до кримінальної справи.

На профільній панелі National Finmon Forum 2026 представники НАБУ, БЕБ, прокуратури та провідні адвокати детально розібрали, за яким алгоритмом звичайний сигнал від банку трансформується у багаторічне розслідування з арештом усього майна.

Перший етап: банк ставить мітку — і рахунки летять під закриття

Коли внутрішні алгоритми фінустанови маркують транзакцію як підозрілу, людина отримує офіційний запит із вимогою пояснити походження коштів або суть операції. Головна помилка на цьому етапі — затягувати з відповіддю чи надсилати формальні відписки. Саме це змушує банк закрити рахунки та передати матеріали до Держфінмоніторингу, звідки вони миттєво потрапляють до правоохоронних органів.

Тимчасово виконуючий обов'язки керівника Департаменту аналітики БЕБ Костянтин Посвалюк дав чітку пораду: "Коли банк запитує пояснення — не ховайтесь, а одразу надайте розлогу інформацію. Потрібно детально описати операцію та вкласти чіткий економічний зміст у транзакцію, яка визналася підозрілою".

Аналітики БЕБ накладають дані фінмоніторингу на податкову звітність, перевіряючи періодичність операцій та структуру власності. Якщо транзакція має очевидний економічний сенс і чітко пояснена — у правоохоронців не буде приводу для кримінального переслідування.

Другий етап: запуск перевірок і пастка "чистого фасаду"

Якщо інформація вийшла за межі банку, правоохоронці починають оцінювати операцію в межах Кримінального кодексу. Тут спрацьовує концепція "умисної сліпоти": людина, яка свідомо заплющила очі на сумнівність контрагента чи джерела коштів, стає повноцінним фігурантом справи.

Перший заступник директора НАБУ Денис Гюльмагомедов навів жорсткий судовий досвід: "Якщо у вас є 20 мільйонів чистих коштів на рахунку, і ви туди інтегруєте 5 мільйонів брудних грошей — конфіскують абсолютно все. Суд трактує чесні мільйони як знаряддя злочину, використане для маскування брудних активів".

Враховуючи, що складні розслідування щодо легалізації коштів тривають у НАБУ по 5-6 років, людина ризикує на роки залишитися з повністю заблокованими активами — без доступу до власних грошей.

Третій етап: допити, експертизи та командна стратегія захисту

Коли розслідування вже розпочато, і надходить ухвала про доступ до документів, критично важливо правильно побудувати комунікацію зі слідством. Експрокурор Офісу Генерального прокурора Яна Тализіна розповіла про випадок, коли залучення фінансового фахівця врятувало людину від суворого звинувачення: у справі щодо ухилення від сплати податків бухгалтер помітила, що слідство не врахувало кілька зустрічних платежів — після додаткової експертизи сума претензій знизилася з 9 до 7 мільйонів гривень, що повністю змінило хід захисту.

Сучасний детектив БЕБ — це фахівець, який однаково добре володіє юридичною та економічною термінологією. Тому найефективніша стратегія — йти на допит не самотужки, а комплексною групою: разом із бухгалтером, податковим та кримінальним адвокатами.

Головний висновок від експертів форуму: у 2026 році кримінальні справи та блокування рахунків через сумнівних контрагентів стали щоденною реальністю. Якщо не перевіряти тих, з ким маєте фінансові справи, можна опинитися під прицілом БЕБ чи НАБУ — і втратити доступ до всіх своїх грошей на роки.

Раніше портал Знай повідомляв, борги за комуналку "пробачать" не всім: хто може не платити.

Також наш портал інформував, кому спишуть борги за комуналку: названо категорії.

Більше деталей читай у матеріалі: борги за комуналку перестали "згоряти": українців попередили.