У Мін'юсті розповіли, як притягнути до відповідальності "брехунів"

Хоча право на поширення інформації є одним з фундаментальних і закріплене у Конституції України, воно не поширюється на розповсюдження неправди. Якщо ж ви постраждали від наклепу, то вас може захистити закон, якщо діяти правильно.

Порядком дій на випадок поширення щодо вас недостовірної інформації ділиться Міністерство юстиції України.

Як пояснили представники закону, за такі дії людина може бути притягнуто до цивільно-правової відповідальності.

"Якщо особа, яка розповсюдила недостовірну інформацію, відмовляється її спростувати, а також компенсувати матеріальну та (або) моральну шкоду, – особа, стосовно якої поширено таку інформацію, має право на захист своїх прав та інтересів шляхом звернення до суду.

Позовна давність стосовно вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації, становить 1 рік, і обчислюється від дня поміщення цих відомостей у ЗМІ або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості", — стверджують у міністерстві.

У випадку ж притягнення до адміністративної відповідальності за поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, то на особу очікує штраф у розмірі від десяти (170 гривень) до п’ятнадцяти (255 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів або навіть виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням частини (20 відсотків) заробітку.

У Мін'юсті й назвали основінф способи захистити себе:

• спростування недостовірної інформації;
• право на відповідь;
• заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права тощо

Нагадаємо, Аліменти можна не платити — у Мін'юсті показали "лайфхак"

Як повідомляв портал Знай.ua, За яким правописом випускникам готуватися до ЗНО: пояснення міністра Малюськи

Також Знай.ua писав, Працевлаштування заробітчан в Україні: у Мін'юсті розповіли про особливості