Апеляційний суд у Кропивницькому поставив крапку в резонансній справі: клієнт "ПриватБанку" втратив понад 121 000 гривень через шахрайську схему з підміною SIM-картки, а банк вимагав від нього погашення кредиту з відсотками. Суд став на бік постраждалого.
Усе почалося 20 вересня 2024 року, коли чоловік під час обідньої перерви помітив підозрілі повідомлення про вхід у застосунок "Приват24". Він не встиг зреагувати — шахраї вже отримали повний контроль над його фінансовим номером телефону.
Як працювала схема: підміна SIM через "Мій Київстар"
Зловмисники діяли блискавично. О 13:05 через застосунок "Мій Київстар" вони перевели номер жертви на контрактне обслуговування, зареєструвавши його на підставну особу. Менш ніж за годину — о 13:51 — у дилерському магазині в Запоріжжі шахраї замінили SIM-картку, пред'явивши паспортні дані підставної особи.
Отримавши доступ до номера, злочинці миттєво зайшли в "Приват24" через SMS-підтвердження. З 14:42 до 16:25 з рахунку клієнта пішли десятки переказів: гроші виводили на рахунки невідомих осіб, поповнювали сторонні мобільні номери. Загальна сума списань склала 75 656,36 гривні.
Але найгірше було попереду. О 14:05 від імені клієнта шахраї підписали договір на кредитний ліміт у 75 000 гривень під 40,8% річних за карткою "Універсальна Голд". Крім того, оформили оплату частинами на 35 199 гривень. Загальна сума збитків сягнула 121 798,97 гривні.
Банк звинуватив клієнта — і програв
Чоловік того ж дня звернувся до відділення "ПриватБанку" в Кропивницькому, зателефонував на лінію 102 і подав заяву до поліції. Однак банк відмовився визнавати операції несанкціонованими і розривати шахрайський кредитний договір.
В апеляційній скарзі "ПриватБанк" наполягав на вині самого клієнта: мовляв, він не захистив фінансовий номер у мобільного оператора, не перевів його на контракт чи паспортну реєстрацію. Банк послався на лист "Київстару", згідно з яким номер обслуговувався знеособлено, без письмового договору.
Фінустанова також стверджувала, що клієнт недостатньо швидко повідомив про шахрайство: перший дзвінок нібито не мав ознак офіційного звернення, а заяву про крадіжку подали лише 23 вересня. Крім того, банк вважав, що відповідачем має бути фізична особа — отримувач переказів.
Що вирішив суд
Кропивницький апеляційний суд 21 липня 2026 року повністю відхилив аргументи банку. Колегія суддів наголосила: відповідальність за безпеку електронних платежів несе саме банк, а не клієнт — якщо не доведено, що той свідомо сприяв втраті платіжного інструменту.
"Банк не довів, що саме свідомі чи необережні дії або бездіяльність позивача призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації", — йдеться в постанові суду.
Судді також звернули увагу на очевидні ознаки підозрілості операцій: повторюваність переказів між тими самими рахунками та високу частоту транзакцій за короткий час. Банк мав би помітити нетипову активність і заблокувати операції, але не зробив цього.
За результатами розгляду апеляційний суд залишив без змін рішення Онуфріївського районного суду від 9 жовтня 2025 року: "ПриватБанк" зобов'язали скасувати всі нараховані відсотки за кредитним лімітом і припинити їх подальше нарахування. Крім того, з банку стягнули 5 000 гривень витрат на правничу допомогу та 1 211,20 гривні судового збору на користь держави.
Що робити, якщо ви стали жертвою шахраїв
Ця справа — не поодинокий випадок. Як повідомляє Інформатор, лише за останні місяці суди розглянули десятки аналогічних позовів. Клієнти банків регулярно стикаються з тим, що фінустанови перекладають відповідальність за шахрайські списання на самих постраждалих.
Світ готується до аномальної зими: низку країн накриють морози, снігопади та шторми
Аномальна осінь в Україні: коли до нас прийдуть холоди та перший сніг, погода на найближчі тижні
22 грн за автобус і 18 грн за тролейбус: тимчасові тарифи на проїзд із серпня
Українців попередили про аномальну осінь: якою буде погода найближчими місяцями
Якщо ви помітили підозрілі операції з вашим рахунком, дійте негайно:
- Зателефонуйте на гарячу лінію банку і вимагайте заблокувати картку та доступ до інтернет-банкінгу.
- Зверніться до найближчого відділення банку з письмовою заявою про несанкціоновані операції.
- Подайте заяву до поліції за фактом крадіжки коштів із банківської картки.
- Перевірте, чи не відбулася підміна SIM-картки: зателефонуйте оператору і дізнайтеся, коли востаннє змінювали SIM.
- Якщо банк відмовився повертати кошти — звертайтеся до суду. Як показує практика, суди дедалі частіше стають на бік клієнтів.
Раніше портал Знай повідомляв, банк вимагає повернути кредит: які борги можна оскаржити.
Також наш портал інформував, банк заблокував картку, а гроші зникли з доступу: що робити українцям і як зняти арешт.
