Мільйони українців регулярно переказують гроші з картки на картку, навіть не підозрюючи, що ці операції можуть стати приводом для податкової перевірки. З 2024 року Національний банк передає Державній податковій службі дані про великі обсяги P2P-транзакцій, і механізм контролю вже працює на повну.

НБУ отримує від усіх банків інформацію про перекази між картками, формує перелік клієнтів із найбільшими оборотами та надсилає його податківцям. Далі ДПС спрямовує вказівки місцевим органам за місцем реєстрації кожної людини. Як пояснює юрист Євген Булименко, прямого штрафу саме "за переказ на картку" законодавство не передбачає, однак проблема виникає тоді, коли податкова розцінює регулярні надходження як дохід, із якого не сплачено податки.

Які операції під прицілом

Податківців цікавлять не поодинокі перекази, а системні ознаки. Під контроль потрапляють рахунки, на які регулярно надходять великі суми, платежі мають системний характер, гроші надходять від багатьох різних людей, обсяг операцій не відповідає офіційним доходам або є ознаки ведення бізнесу без сплати податків. Особливо це стосується активної торгівлі через соцмережі, маркетплейси чи Telegram-магазини.

Алгоритми аналізують не лише суми, а й частоту, призначення платежу та зв'язок між відправником і отримувачем. Якщо призначення не вказане або виглядає шаблонно, ризик перевірки зростає. Банки зобов'язані повідомляти про підозрілі операції фінансовому моніторингу, а той своєю чергою передає інформацію податківцям.

Як відбувається перевірка: крок за кроком

Процедура виглядає так: місцева податкова надсилає людині лист із проханням пояснити велику кількість переказів та підтвердити їхнє походження. На основі листа від НБУ та пояснень — або їх відсутності — складається акт податкової перевірки. У ньому фіксується, що оборот за P2P-переказами визнається доходом і на нього нараховується ПДФО та військовий збір.

Якщо платник податків не надає жодних пояснень, податкова виписує податкове повідомлення-рішення. Коли зазначена сума не сплачується вчасно, вона автоматично оформлюється як податковий борг. Далі податкова звертається до суду й отримує офіційне судове рішення про стягнення.

Скільки доведеться заплатити

Порушнику доведеться сплатити 18% ПДФО та 5% військового збору від усієї прихованої суми. Наприклад, із переказу в 100 000 грн доведеться доплатити 23 000 грн податків. За статтею 123 Податкового кодексу, за заниження зобов'язання накладається штраф — 25% від суми нарахованого податку. За повторне аналогічне порушення штраф зростає до 50%.

Окрім цього, за статтею 129 ПКУ за кожен день прострочення платежу нараховується пеня. Як зазначає РБК-Україна, у судових реєстрах уже є десятки реальних справ, де люди роками отримували перекази на звичайну картку, а потім отримували вимогу сплатити сотні тисяч гривень.

Які перекази поза зоною ризику

Не всі надходження на картку є об'єктом оподаткування. Податкові наслідки виникають лише тоді, коли надходження мають ознаки доходу і не були задекларовані. Закон чітко визначає винятки: подарунки або допомога від близьких родичів першого ступеня — батьків, дітей, подружжя — не оподатковуються. Також не обкладаються податком грошові подарунки, на які оформлені договори дарування.

Сам факт переказу грошей на картку не є підставою для оподаткування. Однак якщо податкова вже відкрила провадження, тягар доведення законності походження коштів лягає на платника. Тож фахівці радять завчасно подбати про документи, які підтверджують природу регулярних надходжень.

Раніше портал Знай повідомляв, податкова може засипати штрафами: за що доведеться платити десятки тисяч гривень.