Національний банк України переглянув ключові аспекти механізму блокування коштів на банківських рахунках громадян. Зміни, що набули чинності на початку червня 2026 року, стосуються як гривневих, так і валютних рахунків. Для сотень тисяч українців, які мають несплачені штрафи, кредитні борги чи заборгованість за комунальні послуги, нові правила можуть означати досить неприємні сюрпризи.

За даними видання «Експерт», регулятор переглянув підхід до виконання постанов виконавчої служби банками. Якщо раніше фінансові установи мали певну свободу дій у трактуванні виконавчих документів, то тепер алгоритм став значно жорсткішим та уніфікованішим.

Що саме змінив НБУ

Передусім зміни торкнулися процедури визначення суми, яка підлягає блокуванню. Раніше банки могли залишати боржнику частину коштів на прожиття — так званий «недоторканний мінімум». Однак тепер Нацбанк зобов'язав фінансові установи чіткіше виконувати постанови виконавців, зокрема щодо валютних надходжень.

Особливо важливим моментом стало те, що відтепер арешт поширюється на всі типи рахунків без винятку: зарплатні, пенсійні, депозитні, а також карткові рахунки, на які надходять соціальні виплати. Банк більше не може на власний розсуд визначати, які кошти «недоторканні» — рішення повністю покладається на виконавця.

Валютні рахунки під прицілом

Окрему увагу НБУ приділив валютним рахункам українців. Як повідомляють джерела, дотепер значна кількість боржників використовувала доларові та єврові депозити як спосіб «сховати» гроші від виконавчої служби — адже механізм арешту валюти був технічно складнішим і тривалішим. Нові правила усувають цю прогалину.

Тепер банк зобов'язаний протягом одного операційного дня виконати постанову про арешт коштів незалежно від валюти рахунку. У разі арешту валютного рахунку, банк конвертує необхідну суму за курсом НБУ на день списання та перераховує її на рахунок виконавчої служби.

Хто в зоні ризику

Під нові правила потенційно підпадають мільйони українців. За оцінками експертів, найбільш уразливими категоріями є:

  • громадяни з несплаченими штрафами за порушення ПДР;
  • боржники за кредитами перед банками та мікрофінансовими організаціями;
  • особи, що мають заборгованість за аліментами;
  • громадяни з несплаченими податковими зобов'язаннями;
  • власники житла, які накопичили борги за комунальні послуги.

За даними Міністерства юстиції, станом на травень 2026 року в Єдиному реєстрі боржників перебувало понад 9 мільйонів записів. Із запровадженням нового механізму темпи стягнення можуть зрости на 25–30% вже до кінця третього кварталу.

Що радять юристи

Правозахисники наголошують: найкращий спосіб уникнути арешту рахунків — це своєчасно сплачувати борги. Якщо ж постанова про арешт уже надійшла до банку, єдиним законним шляхом є оскарження дій виконавця через суд або безпосереднє звернення до органу Державної виконавчої служби.

Юристи також рекомендують регулярно перевіряти Єдиний реєстр боржників — це можна зробити безкоштовно на сайті Мін'юсту. У разі виявлення відкритого виконавчого провадження варто негайно зв'язатися з виконавцем і з'ясувати можливість добровільної сплати боргу до примусового стягнення.

Раніше портал Знай повідомляв, нбу переписав правила для власників карток: 3 зміни, які варто знати.