У польському Любліні міська влада ухвалила рішення зняти український прапор із будівлі ратуші. Синьо-жовтий стяг провисів там майже чотири роки — від початку повномасштабного вторгнення як жест солідарності з українським народом. Рішення ухвалив особисто мер Любліна Кшиштоф Жук після консультацій із міською радою, і прапор демонтували вранці 1 червня.

Цей крок став прямою реакцією на нещодавній указ президента Володимира Зеленського. Ідеться про присвоєння українському спецпідрозділу спеціальних операцій «Північ» почесного найменування «Героїв УПА». Документ, оприлюднений на сайті Офісу президента наприкінці травня 2026 року, викликав неоднозначну реакцію не лише в Польщі, а й серед частини українського суспільства, адже тема УПА десятиліттями лишається предметом гострих дискусій.

Прапор України майорів на люблінській ратуші поруч із прапорами Польщі, Європейського Союзу та самого міста. Його розмістили у 2022 році на знак підтримки українців, які протистоять російській агресії. За цей час синьо-жовтий стяг став звичним елементом міського краєвиду Любліна, і його демонтаж одразу привернув увагу як місцевих мешканців, так і української громади в Польщі.

Реакція польської сторони

Місцева влада Любліна пояснила своє рішення тим, що присвоєння імені «Героїв УПА» українському військовому підрозділу зачіпає польську історичну пам'ять. Польські посадовці наголосили, що такий крок Києва вони сприймають як болючий для двосторонніх відносин. «Ми не можемо мовчати, коли наші партнери вшановують організацію, відповідальну за смерть десятків тисяч поляків на Волині», — заявив представник люблінської ратуші в коментарі місцевим ЗМІ.

Водночас у міській адміністрації запевнили, що Варшава й надалі підтримуватиме Україну в її боротьбі проти російського агресора. Демарш із прапором, за їхніми словами, не означає перегляду загальної політики солідарності з українцями. Утім, це не перший випадок символічного демаршу: раніше подібні інциденти зі зняттям української символіки фіксували в Перемишлі та Жешуві після загострення історичних дискусій між країнами.

Історичний контекст

Питання Української повстанської армії традиційно залишається одним із найчутливіших у польсько-українських відносинах. У Польщі діяльність УПА оцінюється вкрай негативно через події на Волині 1943-1944 років, що в польській історіографії трактуються як геноцид польського населення. Як зазначає люблінський історик професор Рафал Внук, глорифікація УПА на державному рівні в Україні суттєво ускладнює процес історичного примирення, який триває між двома країнами вже понад три десятиліття.

Українська сторона, зі свого боку, наголошує на складності історичних процесів того періоду та закликає до виваженого діалогу, уникаючи політизації трагічних сторінок спільного минулого. Посольство України у Варшаві на момент публікації офіційних коментарів не надавало, однак у дипломатичних колах висловлюють сподівання, що інцидент не вплине на стратегічне партнерство між країнами. Київ традиційно наполягає на розмежуванні питань історичної пам'яті та актуальної безпекової співпраці.

Раніше портал Знай повідомляв, не просто товариський: Польща — Україна 31 травня готує сюрприз, якого не чекали.

Також наш портал інформував, 9 битв, які увійшли в історію: головні матчі Польща — Україна, про які мовчать.