Що не так із нинішньою системою
Чинна модель мобілізації працює в Україні з початку повномасштабного вторгнення — і за три роки накопичила чимало проблем. Військовозобов'язані роками перебувають у стані невизначеності, не знаючи ані термінів служби, ані перспектив повернення до цивільного життя. Саме це, на думку представників Міноборони, стало одним із головних демотиваторів для добровольців.
«Людина має розуміти, на який період вона йде служити. Безстроковість — це найгірше, що може бути для мотивації», — пояснив один зі співрозмовників видання Фокус, знайомий із перебігом реформи.
Контрактна армія: що пропонують
Ключова новація — перехід до контрактної моделі. За задумом реформаторів, строкові контракти мають стати основою комплектування Сил оборони. Військовослужбовець підписуватиме контракт на чітко визначений термін — наприклад, на 12, 18 або 24 місяці. Після завершення строку — або продовження, або звільнення в запас.
Водночас обговорюється механізм дострокової демобілізації: за станом здоров'я, за сімейними обставинами та після досягнення граничного віку перебування на передовій. Джерела в Міноборони наголошують: це не «відкриті ворота на вихід», а радше спроба зробити службу прогнозованою.
ТЦК перестануть бути «каральним органом»?
Окремим блоком реформи йде трансформація територіальних центрів комплектування. За інформацією Фокуса, планується суттєво обмежити силові функції ТЦК — зокрема, практику «бусифікації» та затримання людей просто на вулицях. Натомість центр ваги переноситься на цифровий рекрутинг через платформи на кшталт «Резерв+».
Водночас омбудсмен Дмитро Лубінець нещодавно заявив, що ТЦК дедалі частіше перетворюються на «місця несвободи» — і закликав владу реагувати. Реформа, за задумом, має змінити цю тенденцію: більше цифрових послуг, менше фізичного контакту з громадянами.
Чому вже виникли суперечки
Попри загальну підтримку ідеї передбачуваної служби, конкретні деталі реформи викликали хвилю критики. По-перше, військові експерти сумніваються, чи вистачить ресурсів для повноцінного переходу на контрактну модель під час активних бойових дій. По-друге, народні депутати вказують на ризик того, що контрактна система без належного фінансування перетвориться на формальність — люди підписуватимуть папери, але реальних стимулів не отримають.
«Без адекватного грошового забезпечення і соціального пакету контракт — це просто інша назва для тієї ж повістки», — зазначив один із парламентарів у коментарі Фокусу.
Також залишається відкритим питання демобілізації тих, хто служить із перших днів вторгнення. Реформа не дає чіткої відповіді, чи отримають вони право на звільнення після трьох і більше років на передовій.
Коли чекати змін
За даними джерел, законопроєкт перебуває на стадії міжвідомчого узгодження. До Верховної Ради він може потрапити вже в червні-липні 2026 року. Паралельно Міноборони готує підзаконні акти, які дозволять запустити окремі елементи реформи — наприклад, цифровий рекрутинг — ще до ухвалення основного закону.
Раніше портал Знай повідомляв, тцк будуть масово переводити у бойові підрозділи.
Також наш портал інформував, мобілізація з 1 червня: що зміниться та кого не чіпатиме тцк.
Більше деталей читай у матеріалі: 276 фіктивних мобілізованих за день: суд розбирає гучну схему з повістками тцк.