Українські суди дедалі частіше задовольняють позови мікрофінансових організацій проти позичальників. Люди беруть кілька тисяч гривень "швидких грошей", а в підсумку отримують рішення про стягнення сум, що втричі-вчетверо перевищують тіло кредиту.
Один із таких випадків нещодавно розглянув Благовіщенський районний суд Кіровоградської області. Позичальник уклав електронний договір із ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (торгова марка CreditKasa) у серпні 2025 року на суму 5200 гривень. Гроші він отримав, а от повертати їх не поспішав.
Як 5 тисяч перетворилися на 18
Станом на 2 березня 2026 року заборгованість позичальника склала 18 478,72 гривні. Левову частку цієї суми становили не сам борг, а нараховані відсотки — 9898,72 гривні. Ще 2600 гривень додали як проценти річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу, плюс 780 гривень заборгованості по комісії.
Суддя Андрій Бондаренко розглянув справу в спрощеному позовному провадженні й 4 червня 2026 року ухвалив заочне рішення — стягнути з відповідача всю суму, а також 2662,40 гривні судового збору. Ні позивач, ні відповідач на засідання не з'явилися.
Що відбувається після рішення суду
Після набрання рішенням законної сили (30 днів на оскарження) справа переходить до виконавчої служби. У сучасних реаліях це означає автоматизований арешт банківських рахунків — система інтеграції виконавців із банками дозволяє накладати арешт і списувати кошти практично миттєво, без паперових попереджень.
Як пише Інформатор, подібні випадки в Україні непоодинокі. Корюківський районний суд Чернігівської області нещодавно стягнув із боржника понад 38 тисяч гривень за позику в 6100 гривень — різниця склала більш ніж у шість разів. А Покровський районний суд Кривого Рогу зобов'язав жінку сплатити 21 200 гривень за мікрокредитом, із яких лише 2500 гривень були тілом позики.
Чому відсотки "злітають"
Ситуацію на ринку дещо врегулював Закон України №891-IX про споживче кредитування, однак мікрофінансові організації продовжують заманювати клієнтів "легкими грошима" під низькі денні відсотки. Проблема в тому, що МФО практично не перевіряють платоспроможність позичальників, а штрафи й пені за прострочення накопичуються лавиноподібно.
Якщо боржник не з'являється на засідання і не подає заперечень, суд, як правило, задовольняє позов у повному обсязі. При цьому варто пам'ятати: відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу протягом 30 днів.
Раніше портал Знай повідомляв, поділ майна чи поділ відповідальності: Верховний Суд розглядає справу, яка може вплинути на права кредиторів та ФОПів.
Також наш портал інформував, дзвінок за кордон обернувся боргом: що вирішив суд у справі проти lifecell.
Більше деталей читай у матеріалі: пенсію призначили, а потім урізали: Верховний суд визначив, чи законно це.