Заборгованість за житлово-комунальні послуги на початку 2026 року перетнула психологічну позначку у 100 мільярдів гривень. За даними Держстату, українці накопичили рекордну суму боргів — і комунальні підприємства більше не зволікають зі стягненням.
Після скасування норми, яка під час воєнного стану призупиняла перебіг строків позовної давності, постачальники послуг масово звертаються до суду. І найнеприємніше — більшість справ розглядають у спрощеному порядку, без виклику сторін.
Як відбувається арешт рахунків
Механізм простий і невблаганний. Комунальне підприємство подає заяву до суду, і суддя видає судовий наказ без проведення засідань. Боржник часто дізнається про рішення вже після того, як виконавець відкрив провадження.
Далі — арешт банківських рахунків. Державний або приватний виконавець отримує доступ до фінансів, примусово списує кошти для погашення боргу та вносить особу до Єдиного реєстру боржників. Це автоматично ускладнює отримання кредитів, псує фінансову репутацію та може стати підставою для обмеження виїзду за кордон.
Коли борги можуть не стягнути
Автоматичного списання комунальних боргів українське законодавство не передбачає. Однак є кілька ситуацій, коли нарахування можна переглянути або зменшити.
Найпоширеніший варіант — реструктуризація. Вона дозволяє розподілити суму боргу на тривалий період і сплачувати частинами. Більшість підприємств охоче йдуть на такий крок — їм вигідніше отримати гроші поступово, ніж роками судитися.
Окрема історія — строк позовної давності. Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу, він становить три роки. Тобто постачальник може вимагати через суд лише ту заборгованість, що виникла протягом останніх трьох років. Але є нюанс: якщо боржник хоч раз сплатив частину суми, визнав борг або уклав договір реструктуризації — трирічний відлік починається заново. І суд не застосовує позовну давність автоматично — про це має заявити сам боржник під час розгляду справи.
Що робити, якщо борг уже є
Юристи радять не чекати судових повісток. Алгоритм дій простий: зібрати паспорт, ідентифікаційний код, документи на житло та довідку про доходи, після чого звернутися до кожного постачальника окремо із заявою про реструктуризацію.
Варто пам'ятати і про субсидії. Якщо прострочена заборгованість перевищує встановлений поріг, призначення житлової субсидії припиняють. Натомість після оформлення реструктуризації право на державну допомогу поновлюється.
Якщо житло пошкоджене або зруйноване внаслідок бойових дій, оплата окремих послуг може не нараховуватися — для цього потрібно зафіксувати факт пошкодження через органи місцевого самоврядування або "Дію" та повідомити постачальників. Для тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій діє окремий порядок: плата за більшість комунальних послуг там зазвичай не нараховується.
Раніше портал Знай повідомляв, за борги ЖКГ житло продають з молотка: хто ризикує лишитися на вулиці.
Також наш портал інформував, субсидію втратять через борги за комуналку: кого це торкнеться.
Більше деталей читай у матеріалі: квартиру пенсіонера продали з молотка через борги: чи законно вилучати єдине житло.