За даними Держстату, на початок 2026 року загальна заборгованість населення за комунальні послуги перетнула позначку у 100 мільярдів гривень. Цифра вражає, але головне — правила для боржників стали жорсткішими. Минулого року скасували норму, яка під час воєнного стану призупиняла строки позовної давності. Як наслідок — комунальні підприємства дедалі частіше звертаються до судів і стягують навіть старі борги.

Повністю автоматичного списання заборгованості в Україні не існує. Проте є кілька ситуацій, коли нарахування або не стягуються взагалі, або їх переглядають. Розбираємо кожну.

Пошкоджене або зруйноване житло

Якщо квартира чи будинок постраждали внаслідок обстрілів або бойових дій, плату за комунальні послуги за цей період можуть не нараховувати. Але є обов'язкова умова: пошкодження має бути офіційно зафіксоване — через місцеву владу або через сервіс «Дія». Після цього документи передають постачальникам послуг, і нарахування припиняють.

Житло в зоні бойових дій або на окупованих територіях

У таких випадках нарахування за більшість комунальних послуг — опалення, водопостачання, утримання будинку — зазвичай не застосовуються. Це логічно: якщо фізично неможливо отримувати послугу, то й платити за неї не повинні. Втім, варто перевірити конкретні умови у свого постачальника, адже ситуація може відрізнятися залежно від регіону.

Квартира довго пустує

Якщо у помешканні ніхто не проживає понад 30 днів, частину платежів можна зменшити або взагалі скасувати. Йдеться про воду, газ, електроенергію, вивіз сміття. А от оплата за опалення та утримання будинку, як правило, залишається. Важливий нюанс: навіть якщо ви не живете в квартирі, показники лічильників треба передавати щомісяця — інакше нарахування підуть за середніми нормами.

Строк позовної давності — 3 роки

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальний строк позовної давності у справах про комунальні борги становить три роки. На практиці це означає, що постачальник може вимагати оплату лише за останні 36 місяців. Решту суми суд може не стягувати. Але є нюанс: якщо боржник визнавав борг — вносив часткові платежі або підписував договір реструктуризації — відлік трьох років починається заново. Крім того, суд враховує строк позовної давності лише тоді, коли сам боржник про це заявить.

Що робити, якщо борг уже є

Ігнорувати проблему — найгірший варіант. Борги передають до суду, а потім — до виконавчої служби. Далі можливий арешт рахунків. Тому алгоритм дій такий: зібрати документи (паспорт, код, документи на житло, довідки про доходи), звернутися до кожного постачальника окремо із заявою про реструктуризацію та домовитися про розстрочку — борг можна розбити на частини й виплачувати протягом кількох років разом із поточними платежами.

Після реструктуризації можна відновити й субсидію — її не призначають, якщо борг перевищує 680 гривень. Тож варіанти є, головне — не відкладати.

Раніше портал Знай повідомляв, кредитний борг виріс у рази: рахунки українців — під арешт.

Також наш портал інформував, комуналку сплатили, а борг прийшов знову: рахунки можуть заарештувати.

Більше деталей читай у матеріалі: комуналка дорожчає заднім числом: як не потрапити у боргову яму.