Фінансові компанії масово звертаються до судів, аби стягнути з українців прострочені кредити. Суми, які фігурують у позовах, здатні здивувати навіть досвідчених юристів: нараховані відсотки часто в кілька разів перевищують саме тіло позики. А після рішення суду у справу вступає виконавча служба — і тоді рахунки боржника можуть бути арештовані.

Показовим став нещодавній вердикт Центрального районного суду Дніпра. За кредитним договором, укладеним ще в листопаді 2010 року, позичальник отримав невелику суму, однак за півтора десятиліття відсотки накопичилися до захмарних розмірів.

Що вирішив суд у Дніпрі

Позивачем виступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» зі Львова. Компанія вимагала стягнути з мешканця Дніпра заборгованість за споживчим кредитом — і суд частково задовольнив позов. Загальна сума стягнення склала 49 183 гривні.

Структура боргу вражає: тіло кредиту — 13 419 грн, тоді як нараховані відсотки — 35 763 грн. Тобто відсоткова частина перевищила основний борг більш ніж у 2,6 раза. До цього додалися ще 2 604 грн судового збору та 3 000 грн витрат на правничу допомогу — сумарно понад 5 600 грн зверху.

Чому відсотки в рази більші за кредит

Така диспропорція — типова картина для споживчих позик від мікрофінансових організацій. Кредитори зазвичай звертаються до суду на межі спливу позовної давності, аби отримати максимальну суму з урахуванням усіх нарахувань за весь період. Що довше тягнути — то більший фінальний рахунок.

Втім, Верховний Суд уже сформував чітку позицію щодо таких практик. У постанові від лютого 2025 року судді констатували: вимога сплачувати проценти в розмірі 2–3% на день є явно завищеною й не відповідає принципам справедливості та розумності. Крім того, право кредитора нараховувати договірні відсотки припиняється в момент пред'явлення вимоги або закінчення строку дії договору.

Схожий випадок нещодавно розглядав і Карлівський районний суд Полтавщини. Фінансова компанія вимагала понад 15,8 тисяч гривень, куди входили основний борг, відсотки, комісія та 10 тисяч гривень пені. Однак через дію воєнного стану суд відмовив у стягненні штрафної частини — боржник заплатив лише 5 849 грн.

Що буде з рахунками після рішення суду

Після того як рішення набирає законної сили, кредитор отримує виконавчий лист і передає його до виконавчої служби. Та відкриває виконавче провадження й надсилає боржнику постанову із зазначенням суми та строків сплати. Якщо добровільно гроші не внесено — кошти списують із банківських рахунків без згоди власника.

У позичальника є 30 днів на подання апеляційної скарги. Після цього рішення стає остаточним, і подальше нарахування договірних відсотків припиняється — це позиція Верховного Суду, якою можна апелювати у разі нових вимог кредитора.

Раніше портал Знай повідомляв, борги за минулі роки вимагають сплатити: кого торкнеться рішення Верховного Суду.