Система фінансування вищої освіти в Україні готується до масштабного перезавантаження. Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій рекомендував парламенту ухвалити в другому читанні законопроєкт №10399, який по-новому визначає, хто навчатиметься за державний кошт, а кому доведеться розраховувати на грант.
Що саме змінюється
Документ передбачає поєднання двох механізмів підтримки: класичного державного замовлення та системи освітніх грантів. Головна ідея — бюджетні кошти спрямовуватимуть передусім на підготовку фахівців, яких потребує економіка та безпека країни.
Державне замовлення планують зберегти для стратегічно важливих спеціальностей. Ідеться про медичні, педагогічні, військові та окремі інженерні напрями. Саме за цими профілями вступники й надалі зможуть претендувати на повністю безоплатне навчання.
Як працюватимуть гранти
Для решти спеціальностей держава пропонує інший підхід — освітній грант, який можна використати для оплати контракту в закладі вищої освіти. Розмір гранту залежатиме від результатів національного мультипредметного тесту та обраної спеціальності. Як повідомляють у профільному комітеті, сума підтримки може становити від 15 до 50 тисяч гривень.
Окремим категоріям вступників також передбачать співфінансування — частину вартості навчання покриває держава, решту оплачує студент. Для соціально вразливих категорій чинні пільги зберігаються.
Кредити передають банкам
Законопроєкт оновлює й систему пільгового кредитування студентів. Функції з видачі та повернення освітніх кредитів планують передати від закладів вищої освіти безпосередньо банкам. На думку законотворців, це має спростити доступ до фінансування та зробити механізм прозорішим.
Скільки правок врахували
Під час підготовки до другого читання народні депутати подали до документа 1123 пропозиції. З них комітет врахував лише 5, ще 1118 поправок відхилили. За словами членів комітету, додаткові правки спрямовані на усунення юридичних неузгодженостей та забезпечення чіткості норм.
Також уряд уже реалізує експериментальний проєкт із новою методологією прогнозування потреб ринку праці — він має показати, яких спеціалістів і в якій кількості потребуватиме економіка країни впродовж найближчих 5–7 років. Саме під ці прогнози й формуватимуть державне замовлення.
Після підтримки профільним комітетом законопроєкт №10399 має розглянути Верховна Рада в другому читанні. Якщо документ ухвалять, нова модель фінансування вищої освіти запрацює вже найближчим часом.
Раніше портал Знай повідомляв, чому українські школярі почали вчитися гірше: освітяни пояснили освітній провал.