Безкоштовний проїзд у громадському транспорті — не універсальне право, а соціальна гарантія, закріплена за конкретними категоріями громадян. Українське законодавство визначає понад два десятки груп населення, які можуть не оплачувати квиток в автобусі, трамваї, тролейбусі чи метро. Втім, на практиці не всі пільговики знають про свої права — як і не всі водії готові ці права визнавати.
Хто має право на безкоштовний проїзд за законом
Перелік тих, кому держава гарантує безоплатний проїзд, закріплений одразу в кількох законах України. Найширші пільги мають учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни — вони можуть безплатно користуватися всіма видами міського та приміського транспорту. Таке саме право зберігається за членами сімей загиблих військовослужбовців.
Окрему категорію становлять особи з інвалідністю I та II груп, діти з інвалідністю та особи, які їх супроводжують. Для них безкоштовний проїзд діє в міському транспорті, а також на приміських маршрутах. Крім того, право не платити за квиток мають пенсіонери за віком — однак лише в тих містах, де місцева влада ухвалила відповідне рішення та передбачила компенсацію перевізникам.
Повний перелік пільговиків охоплює також ветеранів військової служби, учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (I та II категорії), реабілітованих осіб, які стали інвалідами внаслідок репресій, багатодітні сім'ї та дітей-сиріт. У більшості випадків право на безоплатний проїзд поширюється на міський транспорт (автобус, трамвай, тролейбус, метро) і приміські маршрути, проте не охоплює міжміські перевезення.
Які документи підтверджують право на пільгу
Щоб скористатися безкоштовним проїздом, недостатньо просто належати до пільгової категорії — потрібно мати при собі посвідчення встановленого зразка. Для учасників бойових дій це посвідчення УБД, для осіб з інвалідністю — пенсійне посвідчення з відміткою про групу або довідка МСЕК. Пенсіонери можуть пред'являти пенсійне посвідчення, однак лише там, де місцева рада гарантує їм безоплатний проїзд. У низці міст також діє система електронного квитка — там пільговикам видають спеціальні транспортні картки.
Що робити, якщо водій вимагає оплату
На практиці ситуації, коли водій маршрутки відмовляється везти пільговика безплатно, трапляються регулярно. У такому разі пасажир має право звернутися до перевізника з письмовою скаргою, вказавши номер маршруту, дату та час інциденту. Якщо реакції немає — наступна інстанція: управління транспорту міської ради або Держпродспоживслужба. У разі систематичних порушень можна подати звернення до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Юристи радять фіксувати відмову — наприклад, зробити аудіозапис або заручитися контактами свідків. Перевізник, який ігнорує права пільговиків, ризикує не лише репутацією, а й договором із містом на обслуговування маршруту.
Раніше портал Знай повідомляв, які пільги можуть отримати пенсіонери з великим стажем.
Також наш портал інформував, скільки кияни готові платити за проїзд у громадському транспорті.
Більше деталей читай у матеріалі: собівартість поїздки в метро становить 60 грн — що буде з цінами на проїзд у столиці.