Упродовж останніх тижнів окупований Крим перетворився на головну ціль українських далекобійних безпілотників. Лише за другу половину травня 2026 року зафіксовано не менше семи масштабних атак на логістичні об'єкти півострова, внаслідок яких знищено кілька нафтотерміналів та складів пального. Систематичні удари українських безпілотників по логістичних об'єктах окупантів здатні кардинально змінити ситуацію на півострові. Експерти вказують на ключові точки, ураження яких може перерізати транспортні артерії та залишити ворога без ресурсів.
Про це в етері телеканалу Київ24 заявив політолог-міжнародник Артем Бронжуков, окресливши стратегічне значення ударів по інфраструктурі окупованого Криму.
Ключові цілі: мости та нафтотермінали
За словами Бронжукова, українські дрони вже здатні досягати критично важливих локацій на території Криму. Особливу увагу він звернув на район Армянська та Перекопа, де розташовані стратегічні автомобільні мости, що забезпечують сполучення півострова з материковою частиною України. Саме через ці переправи проходить основний потік військових вантажів, техніки та особового складу, які прямують із Росії через окупований південь України до кримських гарнізонів та баз зберігання.
«Удари по таких об'єктах можуть значно ускладнити логістику російських військ та посилити їхню ізоляцію на півострові», — зазначив експерт. Альтернативні маршрути через Чонгарський міст або поромну переправу в Керченській протоці є значно більш уразливими та не здатні компенсувати втрату перекопських комунікацій у разі системних ударів. Руйнування цих мостів здатне розділити угруповання противника на північній і південній частинах Криму, унеможлививши оперативне маневрування резервами.
Пальне як критичний фактор
Окремим викликом для окупаційних сил стала ситуація з пальним. Після серії ударів по нафтотерміналах у Феодосії, Севастополі та Джанкої у Криму виникли серйозні проблеми зі зберіганням і постачанням пального. За оцінками аналітиків, втрати резервуарного парку на півострові сягнули щонайменше 30–40% від довоєнних обсягів, що створило хронічний дефіцит пального для потреб окупаційного угруповання.
За даними політолога, навіть паливозаправники, яким вдалося прорватися до Севастополя, не змогли оперативно виправити ситуацію. Дефіцит пального паралізує військову логістику, змушуючи російське командування шукати обхідні шляхи, які є значно довшими та вразливішими для українських ударів. Крім того, нестача дизельного пального безпосередньо впливає на боєздатність бронетанкових підрозділів, систем ППО та тилового забезпечення, дислокованих на півострові.
Перспектива ізоляції
Системне знищення логістичних ланцюжків поступово перетворює Крим із «непотоплюваного авіаносця» на ізольований плацдарм, залежний від обмежених каналів постачання. Кожен успішний удар по мостах, складах пального чи транспортних вузлах наближає момент, коли окупаційне угруповання втратить можливість ефективно діяти на півострові. Втрата автономності тилового забезпечення змушує російське командування покладатися виключно на Керченський міст та морські комунікації, які також перебувають під загрозою.
На думку експертів, стратегічним результатом такої кампанії може стати не лише логістичний параліч ворога, а й створення передумов для повернення Криму під контроль України. В умовах ізоляції російський гарнізон поступово втрачатиме здатність до оборони, що робить систематичні удари безпілотників одним із ключових елементів деокупаційної стратегії. Політолог Бронжуков наголосив, що стратегія «тисячі порізів» уже демонструє відчутні результати, підриваючи здатність ворога утримувати півострів у довгостроковій перспективі.
Раніше портал Знай повідомляв, безпілотники 422-го полку уразили вороже судно з боєкомплектом у Бердянську.