Чинне законодавство вже передбачає можливість блокування рахунків ухилянтів, однак ТЦК поки не використовують цей механізм у повному обсязі. Про це у бліц-інтерв'ю "Телеграфу" розповів член парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Максим Бужанський.

ТЦК. Фото: скрін youtube

За словами парламентаря, з початку 2026 року в країні було арештовано рахунки лише шести тисяч громадян, які порушили правила військового обліку. Для порівняння, протягом усього 2025 року таких випадків налічувалося близько 30 тисяч. Депутат вважає, що ініційована Міністерством оборони реформа ТЦК фактично стала спробою замінити вже чинний закон про посилення мобілізації, ухвалений навесні 2024 року, новими ініціативами.

Бужанський наголосив, що ані профільний комітет Верховної Ради, ані сам парламент не підтримають передачу Національній поліції повноважень, пов’язаних із проведенням мобілізації.

Він також зазначив, що залучення правоохоронців до процесу призову означає покладання на них невластивих функцій. На його думку, проблема так званої "бусифікації" почала особливо гостро проявлятися ще восени 2023 року. Пізніше ухвалений закон мав урегулювати ситуацію за допомогою системи штрафів та арешту банківських рахунків для громадян, які ігнорують повістки, замість затримань людей просто на вулицях.

Нардеп пояснив, що ТЦК мають доступ до всіх державних реєстрів через систему Оберіг. Однак замість автоматичного нарахування штрафів і подальшого блокування рахунків досі застосовується практика вуличних затримань, що, за його словами, створює додаткові корупційні ризики.

Штрафи ТЦК. Фото: скрін youtube

Як приклад Бужанський навів дані початку 2025 року: з понад 1,1 мільйона людей, яким були направлені виклики до ТЦК, з’явилися лише близько 50 тисяч. Водночас у розшук оголосили приблизно 600 тисяч громадян, а штрафи виписали лише 130 тисячам осіб. Причиною такої ситуації, як стверджується, стала висока вартість відправлення рекомендованих листів.