На початку 2026 року в Україні вже арештували рахунки 6 тисяч громадян, які порушили правила військового обліку. Про це заявив народний депутат від фракції «Слуга народу» та член комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Максим Бужанський.
За словами депутата, чинне законодавство вже дозволяє значно масштабніше застосовувати механізм блокування рахунків. Йдеться про мільйони військовозобов’язаних, які не з’явилися за повістками або порушили правила військового обліку.
Бужанський наголосив, що Верховна Рада ще у 2024 році ухвалила закон про посилення мобілізації, який передбачає чіткий алгоритм дій.
Схема виглядає так:
— військовозобов’язаному надсилають повістку;
— у разі неявки виписують штраф;
— якщо штраф не сплачено — державна виконавча служба може арештувати рахунки.
За словами депутата, саме такий підхід він вважає «цивілізованим механізмом», який мав би замінити скандальну «бусифікацію».
Водночас Бужанський стверджує, що територіальні центри комплектування не використовують повною мірою вже наявні законні інструменти.
За його словами, у 2025 році було арештовано лише близько 30 тисяч рахунків, хоча повісток надсилали у десятки разів більше.
Нардеп також заявив, що ТЦК мають доступ практично до всіх державних реєстрів через систему «Оберіг» і фактично володіють повною інформацією про військовозобов’язаних громадян.
Окремо Бужанський висловився проти ідеї передати Національній поліції функції мобілізації.
Він переконаний, що Верховна Рада не підтримає законодавчі зміни, які дозволять поліції безпосередньо займатися мобілізаційними заходами.
Трамп купує Білорусь, а Європа саджає Україну за свій стіл: Бортник розкрив таємні пружини світової гри
Чоловікам посилюють правила виїзду: навіть з довідками не випустять
ПФУ перевіряє доходи пенсіонерів: чим це загрожує
Українцям дали останній термін витратити "Національний кешбек"
«Це не робота поліції», — наголосив депутат.
За словами парламентаря, проблема полягає не у відсутності нових законів, а у невиконанні вже чинних норм.
Бужанський також пояснив, як саме може запускатися механізм арешту рахунків. Якщо військовозобов’язаний вказав адресу у «Резерв+», але не з’явився за повісткою, після штрафу у 17–25 тисяч гривень може розпочатися процедура примусового стягнення коштів.
При цьому депутат визнав, що на практиці система працює вибірково.
Він навів приклад, коли із понад мільйона надісланих повісток штрафи виписали лише невеликій частині громадян.
Нагадаємо, "Правила однакові для всіх": українцям пояснили, чи мають право ТЦК носити пістолет
Раніше ми розповідали, що хлопцям 18-22 років хочуть обмежити виїзд за кордон: без чого не випустять
Також, розшук у "Резерві+": коли претензії ТЦК не мають юридичної сили