Поки одні українці щодня воюють на передовій, частина працівників територіальних центрів комплектування, за словами колишнього співробітника, перетворила мобілізацію на справжній бізнес. Експрацівник ТЦК та СП, а нині військовослужбовець бойового підрозділу Валентин відверто розповів про внутрішню систему, де одні воюють, а інші роками залишаються в тилу, оформлюючи довідки та заробляючи на призовниках.
За словами військового, всередині ТЦК існував негласний поділ на дві категорії. Перша — це ті, хто потрапив у тил після поранень або служби на фронті. До цієї групи належав і сам Валентин. Друга — це ті, хто, як він каже, «примазався до тилової служби» та всіма силами уникав передової.
Саме до цієї категорії, за його словами, часто належало керівництво ТЦК. Начальники та їхні заступники оформлювали собі фіктивні документи про інвалідність або догляд за родичами, щоб залишатися подалі від фронту. Водночас рядових працівників постійно лякали відправкою на передову за невиконання мобілізаційного плану.
Валентин працював оператором єдиного реєстру призовників «Оберіг» і добре бачив, як працює система зсередини. За його словами, колеги неодноразово просили його не оголошувати окремих людей у розшук.
Перекази під ковпаком: навіть гроші рідним тепер обмежені – скільки можна відправити без проблем
Більше не розрахуєтесь: які гривні виводять з обігу
Виплати як у Європі: українцям готують нову систему соціальної допомоги
Оцифрування трудових книжок веде до втрати стажу: Пенсійний фонд не враховує роки праці
Іноді причини були більш-менш зрозумілі: важкохворі люди, лежачі інваліди або єдиний священник у селі. Але часто все зводилося до простого принципу — «свій до свого». Кум, брат, сват або просто знайомий міг легко уникнути проблем лише через особисті зв’язки.
Ще одна схема працювала через зняття людей із розшуку. За словами Валентина, людину могли офіційно подати в розшук, а вже через кілька днів вищий ТЦК її знімав із бази, після чого вона раптово ставала «заброньованою». Як саме це відбувалося, здогадатися неважко.
Окремою історією стали гроші. Працівники груп оповіщення могли не передавати дані про перевірку людини у загальний службовий чат, а вирішувати питання «особисто». Це означало просту схему: за певну суму людину просто відпускали, ніби її ніхто не зупиняв.
Ще дорожче коштувала інша послуга — «зникнення» мобілізованого дорогою до навчального центру або військової частини. За словами Валентина, військові з роти охорони, які супроводжували призовників, іноді спеціально організовували втечу потрібної людини на певній ділянці маршруту.
Формально за таку втрату військовому виписували штраф у 20 тисяч гривень. Але, як зазначає сам боєць, заробіток на такій схемі міг сягати двох тисяч доларів, тому ризик для багатьох виглядав цілком вигідним.
Нагадаємо, незаконний розшук: як скасувати і що робити, якщо ТЦК відмовляє
Раніше ми розповідали, що перевірте "Резерв+": адвокат попередив чоловіків про нову небезпеку
Також, право на відстрочку проігнорують: кому загрожує мобілізація