Знижки в супермаркетах – зовсім не вигода: як насправді працюють розпродажі

Товари із суттєвими знижками далеко не завжди приносять користь торговельним мережам - у деяких випадках замість збільшення потоку покупців спостерігається протилежний ефект. Чому так відбувається, чи варто довіряти таким акціям і як вони формуються?

На ці питання відповів експерт з маркетингу роздрібної торгівлі Володимир Поліщук в інтерв’ю виданню "Телеграф".

Знижки до -50%: реальна потреба чи маркетинговий хід?

Основною причиною таких великих знижок частіше за все є маркетингові цілі. Величезні акції привертають увагу покупців і стимулюють їх відвідати магазин. Зазвичай клієнти, які приходять за акційним продуктом, купують також додаткові товари, на яких торговельна мережа може заробити. Однак часом можуть бути й практичні причини — як-от реалізація кулінарної продукції перед завершенням терміну придатності. Наприклад, ближче до вечора ціни на такі продукти можуть знижуватися на 20%, 30% або навіть 50%.

Звідки беруться такі великі знижки?

Це залежить від того, хто виступає ініціатором акції. У деяких випадках виробник може прагнути звільнити склади для нових товарів і звернутися до супермаркету з пропозицією співпраці у вигляді знижок. У таких ситуаціях витрати ділять між собою виробник і мережа. Для першого це спосіб прискорити оборотність товару, а для другої - залучити більше покупців.

Чи підозрілі настільки великі знижки: товар проблемний чи з коротким терміном придатності?

Далеко не завжди. Очевидно, що товари з наближеним терміном придатності можуть продаватися зі значними знижками, але це лише один із можливих сценаріїв. Якщо продукт "залежався", розпродаж - це кращий варіант, ніж списання з нульовим прибутком. Проте це радше виключення, ніж правило.

Чи існують "штучні" знижки, де ціна спершу завищується, а потім ніби знижується?

За словами Володимира Поліщука, у продуктових магазинах така практика є малоймовірною. Серед продуктів харчування багато стандартних і поширених товарів, ціни на які легко перевірити. У результаті подібні хитрощі важко приховати, а репутаційні ризики занадто високі для мереж.

Коли супермаркетам справді вигідні значні акції?

Серед основних причин такої політики можна виділити три:

• Збільшення потоку клієнтів. Хоча на акційних товарах магазин може піти в мінус, це компенсується продажем інших продуктів за звичайними цінами.
• Ініціатива виробника, який хоче звільнити склади й збільшити обсяг продажів.
• Закінчення терміну придатності або необхідність реалізації продукції перед псуванням.

Чи існують ризики для покупця у випадку суттєвих знижок?

Ризик отримати прострочений або неякісний товар є теоретичним, але на практиці більшість сучасних супермаркетів ретельно контролюють цей процес. Випадки отруєнь або інших негараздів найчастіше є наслідком людського фактору, а не політики самої мережі.

Усі магазини борються за довіру клієнтів. Адже утримання існуючих покупців набагато дешевше, ніж залучення нових.

Як розпізнати реальну акційну ціну серед маркетингових хитрощів?

Будь-яка акційна пропозиція є частиною маркетингової стратегії. Це потрібно усвідомлювати, адже знижки ніколи не створюються без конкретної мети. Причина може бути різною: залучення клієнтів, пришвидшення обігу товару, звільнення місця на складах, повернення коштів або підвищення впізнаваності бренду. Такий підхід завжди базується на маркетингових розрахунках.

Інша справа - це справжність знижки. У продуктових магазинах це перевірити досить легко, оскільки більшість товарів є стандартними, і їхню вартість можна зіставити з цінами в інтернеті чи інших торговельних мережах. Тому якщо акція дійсно вигідна, гріх не скористатися такою можливістю.

Раніше портал Знай писав, як не дати себе обдурити в магазині: основні хитрощі супермаркетів.

Крім того, ми повідомляли, що супермаркети змушують нас витрачати більше: маркетологи розкрили головні хитрощі.

Також портал інформував, що в Україні вводять трудову повинність: кого залучать першими.