Публікація починається зі слів про те, що вона любила малювати, і про це навіть говорили олівці, стоси розмальовок і фломастери по всіх закутках квартири. У третьому класі дівчинка вже визначилася зі своєю майбутньою професією, за словами Ніцой, вона сказала, що буде модельєром-дизайнером. "Дістала всі свої кольорові дитячі колготки, порізала їх і створила колекцію майочок-топів, шортиків і спідничок. З колгот. Кольоровий. В горошок, клітинку, квіточки і однотонні. Це був політ дитячої фантазії і ми, дорослі, лише дивувалися, як вона до такого додумалася. До такого поєднання і такого застосування. Це була колекція "від кутюр" (не повсякденна, не для масового споживання)", - розповіла письменниця.
А коли в школі запропонували похвалитися своїми талантами, Малятко сказала, що принесе і покаже всім свою колекцію. І Лариса Ніцой розпереживалася, адже її однокласниці тоді ще мріяли про сукню принцеси, розглядаючи журнали і вибираючи Барбі. Жінка думала над тим, чи зможуть дівчатка оцінити вбрання з колгот. "Це ми, дорослі, оцінили вигадку, фантазію, підхід, поєднання кольору і форми, виходячи зі свого дорослого життєвого досвіду. Але ж діти будуть оцінювати не так. Не критеріями дорослих. А критеріями, сформованими журналами з вечірніми сукнями для Барбі, будуть оцінювати одяг з колгот. Я натякнула їй, що, може бути, не варто нести цю колекцію в школу? Може, краще заспівати пісню-це теж у неї добре виходило. - Ні! - гордо відповіла вона. - Варто!", - додала Ніцой.
Потім жінка додала, що якщо дівчинка вирішила, значить так і буде. І організовує дефіле, адже знає як це робиться — закінчила дитяче модельне агенство — і не раз була на показах, бачила, як справжні моделі стають півколом або в ряд на подіумі, аплодуючи дизайнеру. Ніцой зазначила, що дівчинка мріє про визнання з оплесками і захопленими вигуками.
"Зі школи вона повернулася мовчазна. А коли я її запитала, Як пройшов захід, розплакалася. Її подружки, кандидатки в моделі поглянули на її колекцію і... фекнули. - Ти хочеш, щоб ми це одягли?! За кого Ти нас маєш? Ми що, бомжихи? Це тільки бомжі можуть таке носити! Це була перша і остання її колекція. Більше вона не хотіла бути модельєром. А коли закінчувала школу, запитала: - Мам, куди мені поступати?", — поділилася дитяча письменниця. І потім додала, що запропонувала почати вивчення прикладного мистецтва, так як дівчинку завжди тягнуло до творчості.
Але її дочка відповіла, що такий варіант їй не підходить. Адже вона не стане успішною і їй це не буде приносити грошей. Потім Ніцой запропонувала пов'язати навчання з мовами і вона вступила до Національного університету, де вивчила французьку та англійську. А по арабському-закінчила магістратуру. І ось після навчання у вузі дівчина принесла мамі диплом, але за фахом працювати не пішла, так як не любить це — не її.
Приклад роботи Дочки Ніцой, фото: Facebook
Лариса Ніцой в кінці розповіла, що дівчина згодом сіла майструвати, а її вироби дуже затишні і теплі. "Я часто спостерігаю, з якою насолодою вона вибирає ті чи інші матеріали. А коли майструє-посміхається або муркоче якусь мелодію. В цей час у неї за спиною легенько ворушаться прозорі крила. Цей бізнес поки не приносить їй достатку. Зароблені кошти ледь покривають закупівлю матеріалів. Вона ще не знає, як організувати цю справу, але мріє нею займатися. Тому що це щастя", — розповіла вона.
І підсумувала, що кожен виріб дочки зроблено з натхненням і насолодою.